05.01.2023

Через пов’язану з Жеваго схему було виведено понад $223 млн та €18 млн,ー Фонд гарантування вкладів

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов проти Костянтина Жеваго. Вимагають відшкодування збитків у розмірі 46 млрд грн від самого Жеваго як власника АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», та від його кредиторів. За повідомленням установи, схема базувалася на виведенні коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником банку компаній. Як заставу приймали навіть відходи збагачення залізних руд та неіснуюче майно.

За пресрелізом Фонду гарантування вкладів, наразі зібрано понад 7000 документів, а сама справа містить 300 сторінок. Позов подано до Господарського суду м. Києва, а базується він на матеріалах, зібраних для розгляду Високим Судом Англії та Уельсу.

Високий Суд Англії та Уельсу дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду справи, через потребу застосування українського законодавства. Але визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго, й отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі в судовому процесі в Україні.

Фінальні висновки від лондонських юристів надійшли влітку минулого року і лягли в основу майбутнього процесу.

Що встановлено Фондом

Головною причиною неплатоспроможності АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» стали збитки від схемного виведення коштів. Мова про кредитування пов’язаних з власником банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.

Юридичні особи, які були задіяні у схемах, у підсумку контролювались Жеваго.

При кредитуванні цих юридичних осіб, банк брав під заставу неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю.

Приклади:

відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і, згідно з законодавством, не може виступати заставою);
права на отримання неіснуючих товарів за контрактами з пов’язаними з Жеваго іноземними компаніями;
права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало;
акції пов’язаних із банком компаній-позичальників із завищеною вартістю тощо.

Пов’язані підприємства як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховували як передплату за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами.

Схема працювала до серпня 2014 року. За час її існування з банку було виведено понад $223,1 млн та €18,4 млн. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн.

Суд щодо екстрадиції мільярдера Костянтина Жеваго перенесено на 19 січня

Як повідомляє REUTERS, залишиться бізнесмен за ґратами чи його можна буде звільнити — це питання вирішать того ж дня.

Жеваго заперечує будь-які правопорушення і бореться з вимогою щодо його екстрадиції в Україну. «Я прошу вашого дозволу покинути в’язницю до наступного слухання, і я зроблю все, що ви просили», — сказав він через перекладача. Також Жеваго запропонував внести заставу в мільйон євро, щоб його звільнили, разом з іншими гарантіями.

«Я вперше сиджу у в’язниці. Я не робив того, у чому мене звинувачують у цій справі, я на це не заслуговую».

І його адвокати, і прокурор у четвер заявили суду, що їм потрібно більше часу, щоб підготуватися до самого слухання про екстрадицію, яке судді ухвалили, призначивши новою датою 19 січня.

«Він повинен мати можливість продовжувати керувати своїм бізнесом, а у в’язниці це дуже складно», — заявив суду один із адвокатів Жеваго — Етьєн Арно, виступаючи за його звільнення.