31.08.2026

Від 49,9 до 19,9 млн: як намагалися продати полтавську компанію «КЗР Петролеум» зі спецдозволом, який уже скасували

24 квітня 2026 року власники полтавського ТОВ «КЗР Петролеум» вкотре виставили 100% частки у статутному капіталі компанії на продаж через Prozorro.Продажі – цього разу за 19,9 млн грн. Серед активів у документах для потенційних покупців зазначався наявний у фірми спецдозвіл на Приазовське газове родовище. Хоча за десять днів до цього Верховний Суд остаточно визнав цей спецдозвіл недійсним.

Це був один із головних активів, на яких будувалася вартість полтавської компанії. За оцінками прокуратури, запаси Приазовського газового родовища становили близько 7,8 млрд грн.

Ми перевірили, які спецдозволи полтавська компанія мала на момент продажу, що відбувалося з її активами та фінансовими зобов’язаннями, а також хто стоїть за її власником.

Продати до рішення, виставити після нього

Історія продажу ТОВ «КЗР Петролеум» почалася тоді, коли спір щодо Приазовського родовища не був остаточно вирішений.

12 лютого компанію вперше виставили на аукціон зі стартовою ціною 49,9 млн грн. Торги не відбулися через відсутність учасників.

3 березня аукціон із аналогічною вартістю скасували, але того ж дня оголосили новий – зі зниженням ціни до 39,9 млн грн. Покупців знову не знайшлося.

На той момент судовий спір щодо спецдозволу вже перебував на розгляді Верховного Суду.

14 квітня 2026 року Касаційний господарський суд залишив у силі рішення Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2025 року. Суд визнав недійсними результати аукціону, на якому компанія придбала спецдозвіл у 2020 році (за 629 690 грн), договір купівлі-продажу та сам спецдозвіл.

Таким чином, після 14 квітня ТОВ «КЗР Петролеум» уже не мало чинного права користування Приазовським родовищем. Постанову Касаційного суду зареєстрували 15 квітня, а забезпечено загальний доступ до неї 16 квітня.

Проте 24 квітня, через десять днів після рішення суду, компанію знову виставили на продаж. Ціна впала до 19,9 млн грн – на 30 млн, або приблизно 60%, менше за початкову.

При цьому на сторінці аукціону, в описі лота та прикріплених до нього документах серед активів компанії все ще зазначався спецдозвіл на Приазовське родовище.

Скриншот з оголошення на Prozorro.Продажі

Таким чином, на момент останньої з описаних спроб продажу в публічних матеріалах лота фігурував спецдозвіл, який Верховний Суд уже остаточно визнав недійсним.

Чи повідомляли потенційних покупців про рішення Верховного Суду окремо, з відкритих матеріалів встановити неможливо. Водночас сам опис лота містив інформацію про цей спецдозвіл як про актив компанії.

Як компанія втрачала родовища

Спецдозвіл на Приазовське газове родовище «КЗР Петролеум» придбала на аукціоні у 2020 році за 629 690 грн.

У 2023 році прокуратура почала оскаржувати законність проведення цього аукціону та договору, зазначаючи, що при проведенні спірного аукціону не дотримано порядку щодо узгодження із Міндовкілля переліку родовищ, які виставляються на торги; порушено вимоги законодавства (чинного на час проведення торгів), інтереси держави та суспільства, а також принцип реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах.

Судовий спір тривав близько трьох років. Фінальна постанова Касаційного господарського суду фактично позбавила полтавську компанію одного з двох спецдозволів, які становили основу її презентації як газовидобувного бізнесу.

Другий дозвіл — на Краснозаярське нафтогазоконденсатне родовище – також не давав компанії можливості здійснювати видобуток на загальних підставах: його дію було зупинено.

Спецдозвіл на це родовище у 2013 році отримувала фірма ТОВ «Укрістгаз», яка у 2019 році передала його ТОВ «КЗР Петролеум».

За матеріалами судових ухвал, промисловий видобуток вуглеводнів на об’єкті не здійснювали з лютого 2015 року. У 2021 році Держгеонадра перевірили діяльність компанії, встановили порушення умов користування надрами (невиконання програми робіт, відсутність буріння) та зупинили дію спецдозволу з 1 грудня 2021 року.

Наразі ТОВ «КЗР Петролеум» продовжує судитися з Держгеонадрами, однак на момент квітневих аукціонів ліцензія залишалася зупиненою.

Тобто виставляючи корпоративні права на продаж у квітні, власники компанії декларували два спецдозволи, з яких насправді один уже був остаточно визнаний недійсним, а дія другого – заблокована.

Що залишалося від газового бізнесу

Окрім спецдозволів, ТОВ «КЗР Петролеум» має виробничу інфраструктуру, зокрема Краснозаярську установку комплексної підготовки газу. Однак наявність установки не означає наявності діючого газовидобувного бізнесу. Без можливості легально видобувати газ економічна цінність цієї інфраструктури стає сумнівною.

До аукціонної документації власники додали лише бухгалтерську довідку від 10 лютого 2026 року. Згідно з нею, загальна вартість основних засобів на території Краснозаярського родовища складає 54,58 млн грн.

Будь-яка інша інформація про фінансовий стан компанії у публічному оголошенні була відсутня. Щоб отримати об’єктивну картину, ми проаналізували фінансову звітність підприємства за допомогою сервісу Опендатабот.

Фінансові показники також не свідчать про стабільну роботу прибуткового підприємства.

За даними фінансової звітності, доступними через сервіс OpenDataBot, активи компанії зменшилися з 54,14 млн грн у 2025 році до 53,84 млн грн за підсумками першого півріччя 2026 року.

Водночас поточні зобов’язання компанії зросли з 75,28 млн грн за 2025 рік до 77,2 млн грн за перші два квартали 2026-го.

Тобто станом на середину 2026 року зобов’язання підприємства перевищували балансову вартість його активів приблизно на 23,4 млн грн.

Компанія також залишалася збитковою: за 2025 рік вона отримала 3,66 млн грн чистого збитку, а за перше півріччя 2026 року – ще 2,2 млн грн.

У штаті підприємства значилося вісім працівників.

Таким чином, за стартовою ціною 19,9 млн грн потенційному покупцеві пропонували корпоративні права компанії, яка мала виробничу інфраструктуру, але на момент продажу не мала чинного спецдозволу на Приазовське родовище, мала зупинений спецдозвіл на Краснозаярське родовище, судові спори, збитки та зобов’язання на понад 77 млн грн.

Що саме було заховано за NDA

В оголошеннях зазначалося, що детальна інформація щодо геологічних характеристик родовищ, стану виконання програм робіт, правового статусу спеціальних дозволів, характеристик виробничих активів, а також інші матеріали, що мають значення для прийняття інвестиційного рішення, надаються потенційним покупцям у разі підтвердження зацікавленості після підписання угоди про нерозголошення інформації (NDA).

Проблема в іншому — частина принципово важливої інформації не була вказана в оголошенні, хоча вже була доступна у відкритих державних джерелах.

Зокрема, на момент останнього аукціону:

● Верховний Суд уже ухвалив остаточне рішення щодо спецдозволу на Приазовське родовище;

● у Єдиному державному реєстрі судових рішень була доступна відповідна постанова;

● дія спецдозволу на Краснозаярське родовище залишалася зупиненою;

● фінансова звітність свідчила про перевищення зобов’язань над активами.

Водночас у публічному описі лота спецдозвіл на Приазовське родовище продовжував фігурувати серед активів фірми.

Чи містив закритий пакет документів для потенційних покупців уже оновлену інформацію про рішення Верховного Суду, з відкритих матеріалів встановити неможливо.

Хто стоїть за продажем і чому аукціони провалилися

За даними Youcontrol, спочатку в 2018 році ТОВ «КЗР Петролеум» зареєстрували в Києві. Але в 2019 році фірму перереєстрували в Полтаві.

Засновником ТОВ «КЗР Петролеум» є кіпрська компанія «Сан Посейданіус Інвестментс Лімітед». Кінцевим бенефіціарним власником є громадянин Австрії Рубен Захарян.

За даними Youcontrol, фірма має відношення до корпоративної групи «Група Юрія Бойка».

У лютому 2023 року «Bihus.info» повідомляло, що попри те, що в офіційних витягах з комерційного реєстру Кіпра і в українському реєстрі засновником San Posidanius Investments Limited фігурує Рубен Захарян, за даними кіпрських аудиторів, її засновником є RC Natural Resources Fund з Кайманових островів.

Журналісти зазначали, що якщо австрійський юрист Рубен Захарян насправді діє в інтересах фонду з Кайманових островів, як пишуть кіпрські аудитори, це означає, що Юрій Бойко може мати стосунок до острівного RC Natural Resources Fund.

На користь версії про непрямий зв’язок навколишнього середовища Захаряна з родиною Бойка є й інші факти – щоправда, вони стосуються не самого «КЗР Петролеум», а іншої компанії й іншого активу.

За даними Держгеонадр, спецдозвіл на Краснозаярське родовище (виданий у 2013 році) початково належав іншій компанії – ТОВ «Укрістгаз». За даними Youcontrol, станом на жовтень 2017 року її кінцевим бенефіціаром також фігурував Рубен Захарян (спільно з австрійською компанією «Ітонс Холдинг ГмбХ»).

У вересні 2017 року проти ТОВ «Укрістгаз» відкрили провадження у справі про банкрутство, яке завершилося ліквідацією юрособи у травні 2020 року.

У березні 2019 року спецдозвіл на газове родовище передали ТОВ «КЗР Петролеум», яке заснували Рубен Захарян та «Укрістгаз».

Протягом 2013–2018 років ТОВ «Укрістгаз» володіло значним пакетом акцій ПАТ «Волиньобленерго».

Згодом, з 2020 року, власником 75% акцій цього ж енергетичного підприємства став АТ «ЗНВКІФ “ОНІКС”». Кінцевим бенефіціарним власником цього фонду офіційно є Анатолій Бойко – син Юрія Бойка.

Ця хронологія показує, що цінні активи в різний час перебували у власності структур, пов’язаних із Рубеном Захаряном, а згодом – структур родини Юрія Бойка.

У підсумку кіпрські власники полтавської фірми «КЗР Петролеум» утримували майже 6 років спецдозвіл на Приазовське родовище та вже майже 13 років утримують спецдозвіл на Краснозаярське родовище.

І тільки тоді, коли права на спецдозвіл на Приазовське родовище опинилися під загрозою, а отже під загрозою опинилася вся інвестиційна привабливість компанії, власники фірми виставили її на продаж.

Українцям запропонували придбати за десятки мільйонів гривень актив із критичним набором проблем: анульованим та зупиненим спецдозволами, недіючою установкою підготовки газу, стабільними збитками, систематичними судовими процесами та боргами на понад 77 млн грн. При цьому повну й актуальну інформацію про компанію пропонували лише після підпису NDA.

Зауважимо, що перша спроба продажу в лютому 2026 року супроводжувалась низкою публікацій у профільних та економічних ЗМІ країни (ExPro, delo.ua, inventure, nv.ua, biz.liga). Зокрема, у публікаціях полтавську компанію представляли як «унікальний лот» та «повноцінний видобувний актив із чинними ліцензіями та інфраструктурою».

Однак ні піар, ні подальше відчайдушне зниження стартової ціни на 60% (з 49,9 млн до 19,9 млн грн) не допомогли. На аукціонах публічно не з’явилося жодної пропозиції купити мільйонні зобов’язання та проблеми зі спецдозволами під виглядом газового бізнесу.

Зрештою цей кейс показує, що наявність лота на державному майданчику Prozorro.Продажі та гучні публікації у профільних медіа не гарантують юридичної чистоти активу, а будь-яка інвестиція сьогодні вимагає перевірки першоджерел.