01.05.2026

Новий Цивільний кодекс може сховати з пошуку дані про корупцію: як голосували нардепи від Полтавщини

Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу №15150, який, за оцінками аналітиків, може суттєво обмежити доступ до відкритих даних і ускладнити виявлення корупційних зв’язків.

Про ризики заявили у компанії YouControl, яка проаналізувала документ.

28 квітня парламент фактично за один день змінив законодавчий курс: попередній проєкт зняли з розгляду, а новий – зареєстрований 9 квітня – одразу підтримали комітет і сесійна зала.

Спікер Руслан Стефанчук назвав документ кроком до модернізації приватного права. Водночас аналітики попереджають, що для екосистеми відкритих даних (Open Data), журналістів-розслідувачів, банківського сектору та комплаєнс-систем цей документ у його нинішньому вигляді виглядає як вирок. Під гаслами захисту приватності та «цифрового образу» депутати створюють інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу, дозволить компаніям приховувати «російський слід» та подарує корупціонерам легальне право переписати власну історію.

Найбільше застережень викликає стаття про так зване «право на забуття». Вона дозволяє вимагати видалення інформації з відкритих джерел не лише якщо вона недостовірна, а й якщо «втратила суспільний інтерес». У YouControl наголошують, що така розмита формула може стати інструментом для «відбілювання» фігурантів корупційних скандалів.

Йдеться, зокрема, про можливість деіндексації згадок у пошукових системах, видалення інформації про старі бізнес-зв’язки, очищення публічної історії компаній і бенефіціарів. У результаті журналісти та аналітичні системи можуть бути змушені вилучати такі дані або ризикувати судовими позовами.

Ще одна суперечлива норма – запровадження «цифрового образу» юридичних осіб. Проєкт передбачає, що обробка таких даних можлива лише за згодою компанії. Аналітики називають це «правовим нонсенсом», адже бізнес за своєю природою має бути прозорим.

На практиці це може обмежити доступ до інформації про суди, борги та санкції, ускладнити перевірку контрагентів та створити нові можливості для шахрайства і відмивання коштів.

Окремі статті фактично ставлять під загрозу роботу аналітичних систем і журналістських розслідувань. Зокрема, автоматичне агрегування відкритих даних (ЄДР, суди, декларації) може вимагати згоди самої особи, тобто це робить незаконним створення аналітичних «досьє» без дозволу фігуранта. Норма про «інформаційний спокій» може стати підставою для SLAPP-позовів – тиску на журналістів через суд.

У YouControl попереджають: у такому вигляді кодекс може відкотити Україну назад у сфері прозорості щонайменше на 10 років.

За даними платформи «Перезарядити країну» від ГО “Голка”, більшість депутатів від Полтавщини підтримали проєкт.

«За» проголосували:

Максим Березін
Андрій Боблях
Олег Кулініч
Олексій Мовчан
Дмитро Нальотов
Юрій Шаповалов

Не голосував – Костянтин Касай, а Анастасія Ляшенко була відсутньою.

Проєкт готують до другого читання. Аналітики та громадські організації закликають до доопрацювання документа, інакше він може суттєво послабити антикорупційну інфраструктуру та доступ до відкритих даних.

Підписуйтесь на наші оновлення в фейсбук, інстаграм та телеграм