Свинокомплекс vs. Псел: Історія забруднення і бездіяльності
Масовий мор риби, отруєна вода, нестерпний сморід – два роки тому річка Псел на Полтавщині стала зоною екологічної катастрофи. Це був не природний катаклізм, а, як стверджують місцеві мешканці й екологи, наслідок недбальства Глобинського свинокомплексу: відходи тваринного виробництва отруїли воду, знищивши екосистему. Забруднення поширилося руслом більш як на 30 кілометрів, зробивши річку непридатною для купання, а криниці перетворило на потенційно небезпечні джерела води. Було відкрито кримінальне провадження. Однак два роки потому винних досі немає. Ба більше, місцеві мешканці бояться, що катастрофа може повторитися.
Сонце пече і повітря насичене густим ядучим запахом. Вода в річці Псел бура і каламутна. Поміж латаття плаває мертва риба. На берегах річки – також густо засіяно мертвою рибою. Дрібна й велика, з відкритими зябрами. Далі в яру – земля вкрита калюжами жовто-зеленого відтінку, що повільно розтеклися серед засохлої трави. Таку картину побачили мешканці прилеглих сіл у липні 2023 року.
«Коли тече річка лайна, а по ній сотні мертвих рибин – це було важко не помітити. Мій будинок розташований метрів за 300 від води. І ці запахи стояли всюди, це було схоже на фільм жахів», – розповідала мешканка Омельника Світлана Неіленко. На той час вона була депутаткою Омельницької сільради і стала однією з організаторок ініціативної групи, яка займалася з’ясуванням причин забруднення Псла.
Омельник лежить серед густих плавнів на правому березі річки Псел. Це село – популярне місце відпочинку для мешканців Кременчука: тут розташований дитячий табір «Сонячний», бази відпочинку й пляжі, а мальовничі плавні приваблюють рибалок і любителів байдарок. На протилежному березі – село Запсілля. Вище за течією – Гуньки, які стали епіцентром забруднення.
«Рано чи пізно це трапилося б», – говорить Світлана Неіленко.
Ми розмовляємо на початку квітня 2025 року. Минуло майже два роки, але наслідки досі дають про себе знати.
«Купа речовини, схожої на відходи тваринного виробництва»
9 липня 2023 року першими забили на сполох місцеві рибалки, зв’язавшись із ДСНС.
У мешканців навколишніх сіл підозра одразу впала на Глобинський свинокомплекс у селі Демидівка, що за 7 кілометрів від Омельника, – занадто характерним був запах. Цей свинокомплекс займається вирощуванням поросят і входить до групи компаній «Глобино», одного із найбільших виробників ковбасних виробів в Україні.
Підозра щодо можливого джерела забруднення впала на свиноферму також через географічне розташування: село Гуньки, що найбільше постраждало, розташоване в природній низині, тоді як відкриті лагуни і поле, куди вивозили відходи, – на підвищенні, поруч із селом Ковалі. Саме в цьому районі місцеві мешканці й зафіксували перші ознаки витоку нечистот – на полі з гноївкою, з якого вода могла легко стекти вниз до річки.
Кримінальне провадження правоохоронці відкрили в той же день – 9 липня. Схоже, джерело забруднення вони припускали таке саме, як і місцеві мешканці, адже у першу чергу отримали дозволи на огляд ділянок, де розташована свиноферма і де були так звані лагуни – спеціально створені резервуари або заглиблення для зберігання гною та інших органічних відходів тваринництва. Лагуни використовують для тимчасового утримання відходів перед їхньою переробкою чи використанням як органічного добрива.
Слідчі оглянули також поле неподалік від села Ковалі, куди вивозили гній з лагун. На цій сільськогосподарській земельній ділянці вони виявили «купу речовини, схожої на відходи тваринного виробництва». Її вивезли на поле для подальшого внесення в ґрунт як добрива. Від цієї ділянки в напрямку Псла простягався яр, по дну якого правоохоронці помітили невеликі рови, утворені стіканням дощової води.
Це поле має кадастровий номер 5322481000:10:000:0083, його площа становить 5,2754 га. Ділянка перебуває у приватній власності, але власниця передала її в оренду ПП «Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка» з Демидівки, яке припинило існування 10 липня 2023 року – наступного дня після витоку. Підприємство було реорганізоване у ТОВ «Світанок 1», яке, у свою чергу, передало ділянку в користування ТОВ «Глобино Агро» на підставі договору оренди від 1 травня 2023 року.
“Усього-на-всього є одна-єдина машина, яка їздить”
Паралельно зі слідчими діями мали б реагувати місцева влада і державні інспекції. Представники місцевої влади спочатку припускали, що причиною забруднення могло стати змиття добрив із сільськогосподарських угідь.
– Навіть, коли наші вже почали розповідати і показувати. Не те що, а показувати – привезли туди репортерів, показували місце, звідки оця історія пішла. А вони казали: «З цим треба ще розібратися, чи дійсно воно все так». Хоча там неозброєним оком було видно, – пригадує Світлана Неіленко.
За словами місцевих мешканців, попри масштаби екологічної катастрофи, чиновники діяли за стандартним сценарієм: люди бідкалися, а влада розводила руками:
– Куди люди приходять у першу чергу? Вони прийшли у сільську раду. В той же день був повідомлений голова. Він десь дуже довго збирався, вони не могли нічого вияснити. Почалося вивчення території, річки, і найгірше те, що всю ношу цього лиха взяли на себе звичайні громадяни. Влада не взяла на себе ні підвезення людям води, в яких просто лайно плавало біля будинків, і воду з колодязів не можна було пити, – так розповідає Світлана Неіленко.
За словами ж голови Омельницької ОТГ Андрія Пирога, сільрада зробила усе можливе у межах повноважень:
– Я вже це 20 раз казав і ще раз скажу, що поки всі бігали з камерами, особисто сільський голова залучав або максимально намагався зробити те, що безпосередньо саме кримінальне провадження [було відкрито]. У перший день ми взяли всі аналізи по території, щоб цю тему завести у правове поле, розумієте? Це першим ділом.
Другим ділом те, що станом на сьогодні ми так-то моніторимо, але я не знаю, яке з підприємств яку діяльність [веде]. Вони, наприклад, вивозили цю суху фракцію, у них була угода із фізичною особою про те, що вони будуть вносити добриво на територію земельної ділянки, там, де проводиться ведення особистого сільського господарства. Ну пробачте, двостороння угода не дає мені можливості впливати в їхні двосторонні відносини.
У свою чергу Держекоінспекція Центрального округу на своєму сайті повідомила, що причиною екологічного лиха стала «бездіяльність місцевої влади та жителів», які несвоєчасно повідомили про незаконне вивезення гною, мовляв, схаменулись лише 9 липня, коли почався масовий мор риби. Водночас її представники прибули на місце через два дні після того:
– Мене повідомили в неділю [9 липня], в районі десятої години. Направили смс. ДСНС нас не повідомив. Але на превеликий жаль, в Держекоінспекції всього-на-всього є одна-єдина машина, яка їздить. Більше нема. Скільки разів не звертався до обласних депутатів і особисто до комісії, то гроші нам не виділялися вже два роки…», – так говорив Ігор Горжій, начальник Держекоінспекції Центрального округу на виїзній депутатській комісії Полтавської облради з питань екології.
– Я правильно зрозумів, що у вас одна машина і коли сталося лихо на річці Псел, то вона була… – Євген Корф, голова комісії.
– …Так, вона була в іншому рейді, в іншому місці
До речі, Держекоінспекція у відповідь на наш запит результатів аналізів не надала, пославшись на те, що вони є частиною кримінального провадження і не можуть бути розголошені до його завершення, мовляв, уся інформація була передана слідчому відповідно до законодавства.
Трохи більше інформації ми отримали від обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ і від Держпродспоживслужби. Результати аналізів показали високий вміст аміаку та органічних сполук, що може свідчити про потрапляння в річку тваринних відходів. Так, вміст кишкових паличок подекуди перевищував норму у сотні разів. Шість проб води, відібраних у Запсіллі та Федоренках, не відповідали хімічним показникам через високий вміст амонію.
Також нам повідомили, що впродовж 13-18 липня 2023 року кременчуцька Держпродспоживслужба разом із Полтавським рибоохоронним патрулем опрацювала 35,5 км акваторії Псла і зібрала 500 кг загиблої риби, яку утилізували на Лебединському підприємстві “УКРВЕТСАНЗАВОД”.
Два зразки з цієї риби перевірили на відповідність мікробіологічним показникам та вміст токсичних елементів. Вони також показали невідповідність мікробіологічним показникам (КМАФАнМ, БГКП), тобто значне бактеріальне забруднення риби.
Місцеві мешканці на громадських зборах у липні 2023-го розповідали, що насправді мертвої риби було значно більше. За словами Світлани Неіленко, риби може бути тонни – вона лежала не лише на поверхні:
– У нас вночі виганялися моторні човни, які просто рибні трупи змивали на дно.
– Тобто те, що повідомили, що 500 кг риби утилізовано?..
– Не було такого. Можете відео подивитись з місця подій. Там в одній тільки точці, на одному пляжу тільки було кілограм 500. Це просто жах.
«У нас нітрати перевищені останніх років 50»
Два роки тому, не дочекавшись оперативних дій від влади, місцеві активісти вирішили діяти самостійно. Ініціативна група зібрала проби води з криниць і передали їх до незалежних лабораторій. Результати були невтішними: концентрація нітратів у воді у деяких пробах мала перевищення у 3–4 рази. Окрім того, результати аналізів мулу й ґрунту показали перевищення рівнів сірки у 40 разів і сурми у 10 разів. Це створює пряму загрозу здоров’ю людей.
Пояснити, що означають ці цифри, допомагає Марія Бєлкіна, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія», яка систематично досліджує ситуацію навколо забруднення річки Псел. За її словами, на відміну від поверхневих водойм, де наслідки витоків можна побачити майже одразу, із підземними водами ситуація складніша. Забруднення просочується повільно, і негативний ефект може проявитися через роки. Водночас перші тривожні сигнали вже є: саме біля річки, у криницях, зафіксували багаторазове перевищення нітратів.
Попри ці застереження, органи місцевого самоврядування, схоже, не вважають ситуацію критичною.
– Чи правда, що не підвозили воду? Хоча були забруднені колодязі, але влада не організувала підвезення води? – запитую в очільника Омельницької сільради Андрія Пирога
– Тобто були забруднені колодязі?
– Ну, що в колодязях виявили перевищення нітратів?
– У нас нітрати перевищені останніх років 50. З такими аналізами – у нас це років 50. У нас підвезення води йде по Запсіллю. Три рази на тиждень <…> У нас централізоване водопостачання по селу Омельник. І всі ті колодязі на території, включаючи навіть ті, що знаходяться у віддалених селах на відстані 5-10 кілометрів від річки, показують перевищення рівня нітратів до десяти разів.
Марія Бєлкіна погоджується, що перевищення нітратів у криницях – типова проблема для багатьох регіонів України, адже саме перший водоносний горизонт найбільш уразливий до забруднення. Та це не причина заспокоєння.
– Коли концентрація нітратів у воді перевищує 50 мг/л, така вода стає токсичною. Її не можна вживати, особливо систематично дітям і людям похилого віку, – наголошує Марія. – Прокип’ятити воду і забруднення зникне – так воно не працює, воно стає ще гіршим. Дуже складно знайти способи очищення води від нітратів, тому тут дуже важливо якраз запобігати цьому забрудненню, щоб ці нітрати або азот не вимивався до водних ресурсів, а використовувались там, де вони потрібні, наприклад, для удобрювання рослин.
…Попри всі виявлені загрози, вже за місяць після масштабної загибелі риби – 16 серпня – місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кременчуцького району скасувала обмеження на відвідування території річки Псел.
А згодом Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОВА у річному звіті за 2023 рік повідомив, що «якість води річки Псел у 2023 році на території області не погіршилась, залишившись на рівні попередніх років».
“У Кременчуцькому районі відкрилася нова свиноферма”
Свинокомплекс у селі Демидівка Кременчуцького району з’явився ще у 2012 році. Тоді місцеві ЗМІ, із посиланням на Кременчуцьку райдержадміністрацію, писали, що ТОВ НВП “Глобинський свинокомплекс” відкрив комплекс із дорощування поросят, який може утримувати до 11 тисяч голів поросят. На фермі створили 25 нових робочих місць, а між виробниками та Демидівською сільрадою уклали договір про співпрацю. Усе виглядало як вдалий економічний проєкт, але разом з тим громада згодом отримала ще один, значно вагоміший «бонус» – тисячі тонн свинячих відходів.
У 2012 році жителі села не поділяли оптимізму чиновників. Пан Віктор, мешканець Демидівки, згадує, що з самого початку місцева громада була занепокоєна розміщенням комплексу – надто близько до людських осель. Люди збирали підписи і звернулися до Кременчуцької райдержадміністрації з вимогою пояснити, на яких підставах дозволили будівництво ферми. У відповідь у райдержадміністрації повідомили, що «надання чи не надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не належить до її компетенції».
Підприємства, що займаються тваринництвом, зобов’язані дбати про безпечне зберігання й утилізацію відходів. Найпоширенішим типом зберігання рідких відходів є вже згадувані лагуни – котловани або бетонні резервуари, покриті спеціальною плівкою. Найчастіше підприємства використовують плівку. Бо так дешевше.
Існують стандарти, яких мають дотримуватись при проєктуванні лагун. Зокрема, обов’язкове водонепроникне покриття запобігає потраплянню рідкої фракції гною до водних об’єктів. Також враховується місткість резервуарів, яка повинна перевищувати мінімально необхідну, щоб уникнути ризику переливання, особливо під час дощів.
– На практиці такі вимоги часто ігноруються. Наприклад, часто проєктують меншу кількість секцій сховищ, ніж потрібно. Можуть обмежуватись однією секцією, хоча для належного зберігання необхідно декілька. Окрім того, деклароване поголів’я тварин часто не відповідає реальному. Ще однією проблемою є якість покриття. Навіть в цьому випадку, коли «Глобино» прописувало звіт, вони хотіли його тільки плівкою покрити і все. Бо це доволі затратно, щоб побудувати залізобетонні покриття, – пояснює Марія Бєлкіна.
– А на громадських слуханнях пролунало, що цю плівку навіть можуть гризуни проїсти, це може таке бути?
– Якщо плівку, яка в нас є, я думаю, це можливо. І дуже важко буде проконтролювати. Якщо лагуна великої місткості, тобто будь-яке пошкодження – і воно одразу виливається. Тому точно є ризики.
Рідкий гній, що зберігається у лагунах, містить шкідливі речовини: аміак, пестициди, важкі метали, бактерії. Сморід від таких об’єктів є постійною проблемою для мешканців, тому важливою є санітарно-захисна зона, тобто відстань до найближчих будинків має бути щонайменше 500–2000 метрів. Чому ще у 2012 році мешканці Демидівки забили на сполох? Бо перша лагуна в Демидівці була розташована занадто близько до осель (250 м) і простояла років 10, поки її не спустошили. Як розповідав пан Віктор, після подій влітку 2023 року залишки старої лагуни швидко переорали і нині немає жодного сліду, що вона там була.
У 2021 році підприємство розпочало будівництво нової лагуни на ділянці із кадастровим номером 5322481000:10:000:0320. Вона розташована за 2,5 км від Демидівки і 1,5 км від Ковалів.
Закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД), який набув чинності у 2017 році, зобов’язує підприємства проводити екологічну експертизу для будь-якої планованої діяльності, що може мати вплив на навколишнє середовище. Але у червні 2023 року Державна інспекція архітектури та містобудування України надала дозвіл на експлуатацію нових лагун Глобинським свинокомплексом без цієї процедури.
Марія Бєлкіна пояснює, як це стало можливим. Підприємство скористалось лазівкою у законодавстві, зазначивши, що його діяльність не потребує ОВД, бо гній нібито є «побічним продуктом», а не «відходами».
Згідно з цим дозволом, будівництво стартувало 18 жовтня 2021 року, завершилося 26 грудня 2022 року, а введення лагун в експлуатацію було заплановане на 3 червня 2023 року, тобто за місяць до катастрофи, яка спричинила масштабне забруднення річки Псел. Інформацію, що лагуни були введені в експлуатацію, підтверджують супутникові знімки.
«Підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 КК України»
Попри очевидні факти, офіційне розслідування забруднення Псла просувається повільно. У травні 2024 року з’явився перший (і поки єдиний) обвинувачений – директор ТОВ «Глобино Агро», компанії, яка вивозила свинячий гній на поля. Йому оголосили підозру за статтею «Порушення правил охорони вод», а суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на період досудового розслідування.
За версією слідства, у 2018 році ТОВ «Глобино Агро» уклало договір з ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» на постачання органічних добрив (свинячого гною). У травні 2023 року було підписано додаткову угоду, за якою «Глобино Агро» придбало 2592 м³ твердої фракції гною за 28,5 тис. грн. Упродовж 13-20 червня ТОВ вивезло за договором підряду ці відходи на ділянку, орендовану у ПП «Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка» (пізніше ТОВ «Світанок 1»).
Після потужної зливи 9 липня гній змило в яр, що веде до Псла. Внаслідок цього було забруднено понад 5 гектарів земель, разом з територіями у власності громади та приватних осіб. Саме бездіяльність керівника «Глобино Агро» слідство вважає ключовим фактором, що призвів до екологічного лиха.
У цій же ухвалі слідства вперше офіційно озвучено суми заподіяних збитків:
- Омельницькій сільській раді – понад 514 тис. грн за забруднення земель площею 3,77 га;
- приватній власниці – 114,9 тис. грн за ділянку 2 га.
Як нам підтвердив голова Омельницької сільради, у травні 2024 року ТОВ «Глобино Агро» (свинокомплекс у селі Демидівка) справді сплатило 514 тис. грн за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, в рамках кримінального провадження. Відповідно до бюджетного законодавства, 50% цих коштів зараховано до бюджету Омельницької сільської територіальної громади. Разом з тим, рішення сесії сільської ради щодо використання цієї суми у 2024 та 2025 роках не приймались, і станом на 9 квітня 2025 року кошти не були витрачені – вони продовжують зберігатися на рахунку громади в Держказначействі.
Поза увагою слідства залишився той факт, що »Глобино Агро» входить до групи компаній «Глобино». Обидві компанії – ТОВ «Глобино Агро» і ТОВ «НВК «Глобинський свинокомплекс» – мають одних бенефіціарних власників і засновників: Олександра Кузьмінського, Романа Пархоменка і ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат». Проте у провадженні слідство подає ситуацію так, ніби ці компанії незалежні одна від одної, хоча вони входять до однієї бізнес-групи.
«Ви побудували лагуни із гівна і палок»
Попри те, що розслідування триває, у тому ж травні 2024 року ситуація із лагунами отримала неочікуване продовження: ТОВ «Глобинський свинокомплекс» розпочало процедуру ОВД на лагуни. Тобто вже після того, як побудувало й ввело їх в експлуатацію ще у 2023 році.
Наприкінці грудня 2024 року були проведені громадські слухання в межах цієї процедури.
– Побудували з плівки й глини. Вибачте народну українську мову, але це з гівна і палок. Коли я був на таких відстойниках у Житомирі – там усе з бетону, 15 сантиметрів товщиною, і таких лагун було шість, – так прокоментував місцевий мешканець Іван Білоус якість лагун під час цих слухань.
Представники громадськості ставили представниці підприємства численні запитання: як лагуни могли використовуватися майже два роки без ОВД, які заходи вживаються для запобігання повторній екологічній катастрофі, чи враховані наслідки минулого забруднення. Але відповіді на жодне з цих запитань вони не отримали. Представниця компанії лише зачитала презентацію, пообіцявши відповісти письмово.
Варто додати, що ми також намагались зв’язатися з підприємством телефоном, проте багатоканальна лінія не відповідала. Тому ми надіслали письмовий запит на коментар. Нам надійшла відповідь, що готують відповідь у вигляді листа із копіями підтверджуючих документів і це може зайняти додатковий час. Щойно отримаємо цю відповідь – опублікуємо її.
UPD: 28 квітня 2025 року ми отримали відповідь від ТОВ “НВП “Глобинський свинокомплекс”. Підприємство утрималося від коментарів щодо забруднення Псла влітку 2023 року та звинувачень з боку місцевих мешканців на адресу «Глобино», пояснивши це тим, що будь-які заяви можуть вплинути на перебіг досудового розслідування.
Як повідомив директор ТОВ Микола Кремезь, вивезення гною у червні-липні 2023 року реалізовувалися аграрним підприємствам відповідно до укладених договорів. Транспортування здійснювалося згідно з умовами цих угод. Підприємство не проводило внутрішніх службових розслідувань або аудиту щодо утилізації відходів, оскільки органічні добрива вивозилися на поля аграріїв відповідно до договорів. Грошові компенсації місцевим органам влади чи громадам не здійснювалися, оскільки немає судового рішення, яке б визнавало підприємство винним.
Щодо лагун нам повідомили, що у 2021 році підприємство розробило проєкт нового накопичувача рідкої фракції гною за межами населених пунктів. Це рішення було ухвалене з урахуванням побажань місцевої громади, яка прагнула перенесення лагуни далі від житлової забудови. Щодо процедури ОВД, то підприємство стверджує, що спочатку отримало роз’яснення, що його діяльність не підпадає під оцінку впливу на довкілля. Однак “після стихійного метеорологічного явища” була проведена перевірка, яка вимагала проходження процедури ОВД. Зауважень від Міндовкілля підприємство нібито не отримало, тому отримало висновок з оцінки впливу на довкілля і виконало вимоги припису.
З презентації підприємства стало відомо, на момент розробки звіту з ОВД у 2024 році напірний каналізаційний колектор і лагуна №1 вже були збудовані й експлуатувалися, а будівництво лагуни №2 і облаштування спостережувальних свердловин ще тривали.
Водночас, за словами Марії Бєлкіної, це є порушенням закону про ОВД, який забороняє починати планову діяльність без затвердженого звіту. І хоч поліція могла б зафіксувати це як підставу для відкриття ще одного кримінального провадження, цього поки що не відбулося, тому відповідальності за таке будівництво поки що ніхто не поніс.
Презентація також показала, що тверду фракцію гною планують вивозити автотранспортом на спеціальний майданчик із твердим покриттям на території ферми, де її складатимуть купами, а потім відправлятимуть на компостування до ТОВ «Глобино Агро». І тут парадокс: підприємство планує і надалі залучати компанію, керівника якої слідство вважає причетним до екологічної катастрофи.
Звіт підприємства із оцінки впливу на довкілля викликав чимало питань і в екологів «Екодії». Так, Марія Бєлкіна звертає увагу на такі факти зі звіту:
- «Вплив на поверхневі води відсутній» – це твердження повністю ігнорує минулорічне забруднення Псла, яке стало результатом витоку гною.
- «Вплив на підземні води незначний» – тоді як саме підземні води є головним джерелом питної води для мешканців прилеглих сіл.
- «Не потрібно передбачати заходи для запобігання впливу на клімат» – попри те, що аномальні опади стали одним із факторів катастрофи.
- «Діяльність підприємства має позитивний вплив на соціальне середовище» – цей висновок базується лише на економічних показниках і не враховує екологічних ризиків.
– Ці лагуни знаходяться недалеко від того місця, де земельна ділянка, куди вивезли гній тоді в 2023 році. Тому якщо є ризики вимивання звідти, то є ризики вимивання і трішки вище. Навіть якщо водний об’єкт знаходиться на відстані 2-3 кілометри, це не означає, що немає впливу. Але, на жаль, по нашому законодавству, з того, що ми говорили з Міндовкілля, 2-3 кілометри – це для них вже доволі велика відстань від водного об’єкту, – говорить Марія Бєлкіна.
“Чому мої діти мають нюхати лайно ваших свиней?”
Попри критику звіту про ОВД, Міністерство захисту довкілля визнало діяльність підприємства «допустимою». Але експертка ГО «Екодія» Марія Бєлкіна бачить у цьому можливість для контролю:
– Ми пропустили цей момент, але у висновку про ОВД і в екологічних умовах Міндовкілля прописано, що лагуни повинні мати залізобетонне покриття. Якщо підприємство цього не дотримається – це буде порушення і може бути оскаржено. Можливо, вони ще не усвідомлюють, але повинні це зробити, побудувати залізобетонне покриття.
Натомість місцеві мешканці, які вже два роки живуть без офіційних відповідей на головне питання – хто ж понесе покарання за забруднену річку, описують свій настрій як «просто у шоці»:
– Немає мети їх закрити, немає мети їм нашкодити. Нехай вони працюють відповідно до норм. Але не придуманих ними норм, а адекватних. Чому мої діти мають нюхати лайно ваших свиней? Чому мої діти два літа підряд не могли піти на річку елементарно покупатися? Тому що хтось хоче бути економним за рахунок людського здоров’я? Я вважаю, що це неправильно.
Проєкт утілюється за підтримки Journalismfund Europe
Коментарі
Залишити коментар
Щоб залишити коментар, вам потрібно увійти або зареєструватися на нашому сайті