04.10.2023

Жоден із нардепів від Полтавщини не подав добровільно декларації за 2021 та 2022 роки

Полтавську область у Верховній Раді представляє вісім нардепів-мажоритарників. Жоден добровільно не подав електронні декларації про майно та доходи за 2021 та 2022 роки. Дані про те, скільки народних обранців подали е-декларації наприкінці вересня отримав від НАЗК і опублікував Рух ЧЕСНО.

Зокрема, Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) станом на кінець вересня повідомило, що лише 53 народні депутати добровільно подали майнові декларації за 2021 рік. За 2022 рік їхня кількість іще менша – 38.

Найбільша кількість добровільних декларацій надійшла до НАЗК від фракції влади – «Слуги народу», а за відсотком від загальної чисельності фракції чи групи – від представників «Відновлення України» та «Довіри».

Серед керівництва парламенту декларації подав лише голова ВРУ Руслан Стефанчук – за обидва роки. Серед керівництва парламентських фракцій декларацію подав лише голова монобільшості Давид Арахамія, за обидва роки.

Полтавську область у Верховній Раді представляють 8 нардепів-мажоритарників (тобто їх обрали за округами по області):

Юрій Шаповалов (“За Майбутнє”);
Олег Кулініч (“Довіра”);
Максим Березін («Слуга народу»);
Андрій Боблях («Слуга народу»);
Костянтин Касай («Слуга народу»);
Анастасія Ляшенко («Слуга народу»);
Олексій Мовчан («Слуга народу»);
Дмитро Нальотов («Слуга народу»).

Ці прізвища відсутні серед тих, хто виявив бажання добровільно задекларувати своє майно та доходи за два останні роки.

Нагадаємо, через російське вторгнення, декларування посадовців призупинили, залишивши можливість подавати відомості про власні статки за бажанням. На початку 2023 року у НАЗК повідомляли, що таке бажання здебільшого виникало в державних службовців категорії «в», тобто в не пов’язаних з високими корупційними ризиками. Натомість топпосадовці з більшою кількістю корупційних ризиків у своїй діяльності подавали декларації менш охоче.

Громадськість закликала якнайшвидше повернути е-декларування. У січні 2023-го із таким же закликом виступили посли країн G7 та ЄС.

5 вересня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9534 про повернення е-декларування, однак нардепи не підтримали поправку про негайне відновлення декларування. МедіаДоказ розповідав, як голосували нардепи-мажоритарники з Полтавщини на засіданні Верховної Ради 5 вересня.

Не підтримка негайного відкриття е-декларацій викликало обурення у суспільстві. 6 вересня на сайті Офіційного представництва Президента з’явилась петиція із вимогою ветувати законопроєкт №9534 та повернути його до парламенту для відновлення публічного доступу до реєстру декларацій. Звернення набрало необхідні 25 тисяч голосів за рекордні строки – 3 години. Усього українці віддали майже 84 тисячі голосів, поки голосування не закрили.

Потому Президент Володимир Володимир Зеленський заявив, що рішення ухвалить лише після консультацій, але 12 вересня він ветував закон №9534

20 вересня Верховна рада України схвалила вето Президента та прийняла зміни до закону, які передбачають негайне відкриття декларацій.

Тепер згідно з ухваленим законом, НАЗК має забезпечити відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше 60 днів з дня набрання чинності закону, а декларанти повинні подати до 31 січня 2024 року декларації за попередні роки та до 31 березня 2024 року – за 2023 рік.

Водночас із відкритого доступу заради безпеки вилучать декларації, які подані військовослужбовцями Збройних сил України, прикордонниками, працівниками Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, представниками Управління державної охорони, поліцейськими, які залучені до ведення бойових дій, учасниками миротворчих місій, пораненими, полоненими, громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.