У Кременчуці та на Лубенщині зняли охоронний статус із двох радянських пам’яток

У Кременчуці та селі Сазонівка Лубенського району дві пам’ятки радянського минулого виключено з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Йдеться про пам’ятник матросам Дніпровської флотилії та пам’ятний знак на честь моряків тієї ж флотилії.
Як зазначено в наказі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, демонтаж відбувається в межах виконання законів про засудження комуністичного і нацистського режимів, а також про заборону російської імперської пропаганди. Підставою стали подання Полтавської ОВА та рекомендації Українського інституту національної пам’яті.
В полтавському офісі УІНП нагадують, що ці об’єкти містять заборонену символіку, адже увічнюють сили, які воювали проти Армії УНР. Очікується, що місцеві ради забезпечать їх демонтаж.
Водночас у громадах області триває очищення публічного простору від радянських і російських символів. Так, на Лубенщині у селищі Оржиця та селах Новий Іржавець та Старий Іржавець демонтували макети ордена Вітчизняної війни на обеліску та барельєфи цього ордена на стелах. Демонтовані елементи передані на зберігання до Оржицького історико-краєзнавчого музею. Також підготовлено таблички для заміни написів «Велика Вітчизняна війна 1941-1945» на «Друга світова війна 1939-1945», написів російською мовою написами українською, зображення п’ятикутних зірок та зображення квітки маку – символу пам’яті. Їх заміна здійснюватиметься упродовж наступних кількох місяців.

Паралельно розширюється список об’єктів, які прагнуть офіційно визнати культурною спадщиною. Зокрема, у Лютенській громаді, що у Миргородському районі, ініційовано внесення до обліку пам’ятних знаків: отаману Леонтію Христовому, жертвам Голодомору і кобзареві Петру Гузю.

Пам’ятний знак отаману Леонтію Христовому встановлений у 2018 році в Лютеньці на честь 120-річчя з дня народження отамана Христового – командира повстанського загону Армії УНР, який у 1920 році звільняв Гадяч від більшовиків. Після його загибелі біля Загрунівки в 1921 році, він залишив по собі пам’ять як борець за незалежність України.
Пам’ятний знак жертвам Голодомору в Лютеньці вшановує пам’ять майже чотирьох тисяч мешканців, які загинули від штучного голоду 1932–1933 років. Село тоді перебувало на «чорній дошці» за спротив колективізації. Перший хрест встановлено ще в 1992 році, нині ініційовано його визнання об’єктом культурної спадщини.
Петро Гузь – видатний кобзар, який поєднував музику з боротьбою за волю України. Його творчість і громадянська позиція стали символом національного духу. До 130-річчя з дня народження планується вшанування митця на офіційному рівні.
Ці рішення ухвалила місцева комісія спільно з представниками УІНП та закладами культури.
Нагадаємо, що на Полтавщині перейменували 11 сіл в рамках деколонізації.
Підписуйтесь на наші оновлення в телеграм та фейсбук
«Стійке громадянське суспільство в регіоні Східного партнерства» — це регіональний проєкт, присвячений зміцненню спроможності організацій громадянського суспільства, що фінансується Європейським Союзом і співфінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми перехідного співробітництва.
“Resilient Civil Society in the Eastern Partnership Region” is a regional project dedicated to capacity building of civil society organizations, funded by the European Union and co-funded by the Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic within the framework of the Transition Cooperation Programme.


Коментарі
Залишити коментар
Щоб залишити коментар, вам потрібно увійти або зареєструватися на нашому сайті