13.06.2025

У Кременчуці та на Лубенщині зняли охоронний статус із двох радянських пам’яток

У Кременчуці та селі Сазонівка Лубенського району дві пам’ятки радянського минулого виключено з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Йдеться про пам’ятник матросам Дніпровської флотилії та пам’ятний знак на честь моряків тієї ж флотилії.

Як зазначено в наказі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, демонтаж відбувається в межах виконання законів про засудження комуністичного і нацистського режимів, а також про заборону російської імперської пропаганди. Підставою стали подання Полтавської ОВА та рекомендації Українського інституту національної пам’яті.

В полтавському офісі УІНП нагадують, що ці об’єкти містять заборонену символіку, адже увічнюють сили, які воювали проти Армії УНР. Очікується, що місцеві ради забезпечать їх демонтаж.

Водночас у громадах області триває очищення публічного простору від радянських і російських символів. Так, на Лубенщині у селищі Оржиця та селах Новий Іржавець та Старий Іржавець демонтували макети ордена Вітчизняної війни на обеліску та барельєфи цього ордена на стелах. Демонтовані елементи передані на зберігання до Оржицького історико-краєзнавчого музею. Також підготовлено таблички для заміни написів «Велика Вітчизняна війна 1941-1945» на «Друга світова війна 1939-1945», написів російською мовою написами українською, зображення п’ятикутних зірок та зображення квітки маку – символу пам’яті. Їх заміна здійснюватиметься упродовж наступних кількох місяців.

Паралельно розширюється список об’єктів, які прагнуть офіційно визнати культурною спадщиною. Зокрема, у Лютенській громаді, що у Миргородському районі, ініційовано внесення до обліку пам’ятних знаків: отаману Леонтію Христовому, жертвам Голодомору і кобзареві Петру Гузю.

Пам’ятний знак отаману Леонтію Христовому встановлений у 2018 році в Лютеньці на честь 120-річчя з дня народження отамана Христового – командира повстанського загону Армії УНР, який у 1920 році звільняв Гадяч від більшовиків. Після його загибелі біля Загрунівки в 1921 році, він залишив по собі пам’ять як борець за незалежність України.

Пам’ятний знак жертвам Голодомору в Лютеньці вшановує пам’ять майже чотирьох тисяч мешканців, які загинули від штучного голоду 1932–1933 років. Село тоді перебувало на «чорній дошці» за спротив колективізації. Перший хрест встановлено ще в 1992 році, нині ініційовано його визнання об’єктом культурної спадщини.

Петро Гузь – видатний кобзар, який поєднував музику з боротьбою за волю України. Його творчість і громадянська позиція стали символом національного духу. До 130-річчя з дня народження планується вшанування митця на офіційному рівні.

Ці рішення ухвалила місцева комісія спільно з представниками УІНП та закладами культури.

Нагадаємо, що на Полтавщині перейменували 11 сіл в рамках деколонізації.

Підписуйтесь на наші оновлення в телеграм та фейсбук

«Стійке громадянське суспільство в регіоні Східного партнерства» — це регіональний проєкт, присвячений зміцненню спроможності організацій громадянського суспільства, що фінансується Європейським Союзом і співфінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми перехідного співробітництва.

“Resilient Civil Society in the Eastern Partnership Region” is a regional project dedicated to capacity building of civil society organizations, funded by the European Union and co-funded by the Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic within the framework of the Transition Cooperation Programme.