22.01.2025

Ексчиновнику Міноборони Лієву обрали запобіжний захід у Полтаві

22 січня Октябрський районний суд Полтави обрав запобіжний захід для Олександра Лієва. Його триматимуть під вартою до 14 березня з можливістю внесення застави у розмірі понад 9 млн гривень.

Судові засідання переносили двічі через неявку прокурора.

За словами адвоката Олександра Лієва, на ухвалу суду планують подавати апеляційну скаргу.

Підозра

Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому директору одного з департаментів Міністерства оборони України та двом керівникам державного підприємства, які поставили у бойові підрозділи браковані великокаліберні кулемети 14 січня 2025 року.

У ДБР повідомляли, що колишній посадовець Міноборони підозрюється у розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України, яке призвело до тяжких наслідків (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України).

За сприяння Міністерства оборони України, слідчі ДБР встановили, що посадовці мали у 2022 році поставити на фронт 400 сертифікованих великокаліберних кулеметів. Натомість вони провернули оборудку, за якою замість якісної зброї у війська потрапили дешеві аналоги, що не придатні для використання за призначенням. Крім того, було поставлено лише половину кулеметів від заявленого.

200 закуплених за державний кошт кулеметів не мали жодного маркування, відповідної технічної документації та жодних супровідних документів. Під час їхнього бойового використання зброя не могла вести безперервну стрільбу та після перших пострілів взагалі виходила з ладу, через руйнування частин та механізмів.

Через це державний бюджет зазнав збитків на понад 193 млн гривень, а українські військові наражали себе на небезпеку.

Це не перша справа Лієва. У 2024 році його звинувачували у привласненні 1,5 млрд грн на закупівлях снарядів для ЗСУ. Тоді його відпустили під особисте зобов’язання. Наразі це провадження розслідується.

Розслідування hromadske

Нагадаємо, що розслідуванню правоохоронців передувало розслідування журналістів hromadske. У жовтні 2022 року Міністерство оборони України уклало контракт із компанією «Львівський арсенал» на постачання 100 тисяч мінометних мін вартістю 1,38 млрд грн ($37,5 млн). Держава заплатила аванс майже у повному обсязі, але боєприпаси так і не надійшли навіть через рік.

Журналісти hromadske виявили, що схема угоди передбачала багаторівневу систему посередників, яка починалася з Міністерства оборони, далі проходила через «Львівський арсенал» в Україні, словацьку компанію Sevotech, хорватську компанію WDG promet і закінчувалася на хорватському заводі Elmech Sintermak. Жодна з цих компаній, окрім останньої, не була виробником боєприпасів і виконувала функцію посередників для переказу коштів із залишенням комісії.

Схема почала руйнуватися, коли «Львівський арсенал» сплатив Sevotech лише 30% замість мінімально обумовлених 35% за контрактом. Через це Sevotech не змогла виконати свої зобов’язання перед WDG promet, а хорватський завод Elmech відмовився від угоди. Завод заявив, що не отримував жодних коштів або сертифікатів кінцевого користувача від України чи посередників. Спроби переукласти контракти з іншими постачальниками в Камбоджі та Болгарії також не увінчалися успіхом, і боєприпаси не були поставлені в Україну.

У підсумку на рахунках «Львівського арсеналу» було арештовано близько 800 мільйонів гривень, однак кошти були заморожені й не використовуються на потреби оборони. Решта грошей — майже 1,2 мільярда гривень – фактично втрачені. Їх можна буде повернути лише через складні судові процеси та розслідування у країнах Центральної Європи.

Підписуйтесь на наші оновлення в телеграм та фейсбук