28.11.2023

Тінь на прозорості. Скільки коштів на Полтавщині витрачають на реконструкцію житла для ВПО?

Уже з першого дня повномасштабного вторгнення Полтавщина стала містком між областями, де йдуть бойові дії, та умовно спокійнішими регіонами. Голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін наводив статистику в інтерв’ю “Суспільному Полтава”: 24 лютого через Полтавщину проїхало майже півтора мільйони людей. Але мешканці сусідніх областей не тільки їхали повз, багато хто з них вирішив залишитися, бо їхнє житло зруйнувала війна і повертатись просто було нікуди.

Наприкінці лютого 2022 року внутрішньо переміщених осіб селили в школах. Туди зносили подушки, матраци, постіль, засоби гігієни і облаштовували пункти перебування переселенців. Потім їх селили у гуртожитках, санаторіях та дитячих таборах.

У квітні 2022-го, після того, як звільнили північні області та Київ, а росіяни зосередили свої війська на східному напрямку, почався новий наплив внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) в область. Тоді Дмитро Лунін повідомив, що Полтавщина може стати “майданчиком для будівництва житла для переселенців – як тимчасового, так і постійного”.

Для розв’язання житлової проблеми внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО), в обласному центрі обласна влада обіцяла звести цілий квартал у мікрорайоні Лазурний та модульне містечко. Якщо останнє в липні 2023 року відкрили для проживання, то на будівництво мікрорайону, як розповідав начальник ПОВА Дмитро Лунін в ефірі «ІРТ», у держави грошей поки що немає.

Як свідчать дані, які надали нам у обласному департаменті будівництва у відповідь на запит, Полтавщина усе ще перебуває в «режимі очікування» коштів від держави. Натомість активно виділяють кошти на місцевому рівні: у 2022 році з обласного бюджету та бюджетів громад на ремонт та реконструкцію житла для ВПО орієнтовно освоїли 54, 7 млн грн, у 2023 (станом на 01.04.2023 р.) орієнтовно спрямовано майже 209 млн грн.

Дійсно, керівництво територіальних громад, яких обласна влада закликала виявити вільні помешкання й запропонувати їх тим, хто цього потребує, відгукнулось на цей заклик і почало ремонтувати будівлі під житло для переселенців. А що зараз? Вісімнадцять місяців після початку повномасштабного вторгнення офіційна статистика свідчить, що у Полтавській області зареєстровано приблизно 186 тисяч ВПО. Який відсоток з них забезпечили житлом?

Школа, садочок, магазин «Оптовичок», кафе-бар «Казка». Не надто зручна логістика, якщо хочеш дістатися до інших міст області, бо автобуси курсують кілька разів на тиждень (виняток хіба що Горішні Плавні). Поряд Єристівський ГОК, тому й екологія теж не надто сприятлива. Усе це про Пришиб – село у Кременчуцькому районі, де мешкає 1500 людей.

На відміну від інших громад, де кількість переселенців перевищує принаймні кілька тисяч, у цій ОТГ, за даними сільської ради, проживає лише 218 переселенців.

Але саме тут відбувається одна із найбільш вартісних в області реконструкцій у співвідношенні ціна/кількість переселенців – двоповерхову будівлю для ВПО ремонтують за 20,4 мільйони гривень.

Фото: МедіаДоказ. Знято у липні 2023 року

У 2005 році сім будинків, які належали державному сільськогосподарському підприємству ім. Ватутіна, за рішенням господарського суду передали Пришибській сільській громаді. Візуально кілька будинків нині є відремонтованими і там живуть люди, а інші стоять покинуті.

Один із таких покинутих будинків обрали для реконструкції, але спочатку про переселенців не йшлося. У проєкті рішення від 11 серпня 2022 року на сайті Пришибської сільради повідомляли про намір дати дозвіл на проєктування та подальше будівництво двоповерхового житлового будинку по вул. Молодіжній, 1 у Пришибі.

Вже після засідання сесії до рішення від 22 серпня додали пункт, де повідомлялося, що після проведення будівельних робіт та введення об’єкта в експлуатацію планують «надати в тимчасове користування житлові приміщення з фонду соціального житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».

У листопаді 2022-го у системі Prozorro з’явилось оголошення про ремонт житлового будинку для ВПО у Пришибі. Згідно з договором ремонт будинку мали б завершити до 31 липня 2023 року. Але у травні на об’єкті замовили додаткові роботи на понад 2 мільйони гривень.

Ми поцікавились у виконкому, навіщо знадобилося додаткові роботи. Конкретних причин нам не назвали, але повідомили, що провели коригування робочого проєкту та отримали на нього позитивний експертний висновок.

Але зросла не тільки вартість реконструкції, а й подовжили строки реконструкції до 31 жовтня 2023 року.

Ми цікавились у підрядника та сільради, коли будинок планують здати в експлуатацію. Власниця компанії Варвара Ряховська спочатку порадила дзвонити замовнику, але додала, що строк виконання – до кінця року, і оскільки «усі працюють, усі зараз тут», то ймовірною датою завершення є жовтень 2023-го. Натомість голова сільської ради Валентина Городянко була менш говіркою. За її словами, строк – до кінця року і «коли побудують, тоді і повідомлять про завершення».

Що відомо про підрядника?

Договір на 20,4 мільйонів підписали із компанією із Горішніх Плавнів – ПП «Технобуд-Сервіс». Цю будівельну фірму відкрили у 2017-му зі статутним капіталом у 100 гривень. Тоді власником підприємства був Олександр Ряховський. У 2016 році він був суб’єктом декларування, подавав декларацію як головний інженер КЖЕП № 3 у місті Горішні Плавні. Нині у компанії нова власниця і керівниця – Варвара Ряховська.

Оскільки підрядника Пришибський виконком шукав поза електронною системою і обрав компанію без досвіду виконання схожих великих державних замовлень, ми запитали у власниці компанії та голови сільради, як вони знайшли одне одного.

Варвара Ряховська повідомила, що їй подзвонили і запропонували взяти участь, надавши комерційну пропозицію. Ця пропозиція пройшла. Чи розглядали кандидатури інших підрядників підприємниця не знає, але припустила, оскільки її знають у Горішніх Плавнях як нормального підрядника, що виконує свої обов’язки, ймовірно тому вона і стала виконавцем робіт.

Голова Пришибської сільради Валентина Городянко, почувши питання, як відбувався процес пошуку підрядника поза Prozorro, відмовилась спілкуватись. Вона зазначила, що по телефону на такі теми не спілкується, бо «теж може назватись хоч прем’єр-міністром».

Оскільки не отримали інформації телефоном, ми направили запит на коментар щодо цього та інших питань. У відповіді сільська голова повідомила, що було створено тимчасову комісію з розгляду комерційних пропозицій. Потім на сайті громади розмістили оголошення, запропонувавши компаніям надати свої комерційні пропозиції, за результатами розгляду яких обрали найбільш економічно вигідну.

Тож у травні 2023-го вартість реконструкції зросла до 22 мільйонів. Але вже зрозуміло, що це теж не остаточні цифри. Відповідно до даних Prozorro, окрім основного договору, впродовж листопада-грудня 2022 року Пришибський виконком замовив також й інші роботи, які стосувалися реконструкції двоповерхової будівлі (проєкт кошторису, авторський нагляд тощо). І сума цих робіт становила 799 218 грн.

Таким чином, загальна сума реконструкції становить 23,3 мільйони гривень. Скільки квартир нададуть переселенцям за такі гроші?

У березні 2023 року, звітуючи про реконструкцію двоповерхової будівлі у Пришибі, Полтавська ОВА повідомила про 11 квартир. Таку ж кількість називала в інтерв’ю голова сільради Валентина Городянко. Виходячи з цього, вартість однієї квартири для ВПО коштує 2,11 млн грн.

Але ця цифра є не дуже коректною, бо квартир у будинку насправді більше.

Як зазначено у проєктній документації будинку на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у будинку по вул. Молодіжній, 1 усього 16 квартир (4 однокімнатні, 4 двокімнатні, 6 трикімнатних та 2 чотирикімнатних). А що трапилось з іще п’ятьма помешканнями?

Виявилось, ці квартири не планують віддавати під житло для ВПО. У відповіді на запит Валентина Городянко повідомила, що справді лише 11 квартир входять до фонду житла для тимчасового проживання ВПО, а інші 5 – це приватна власність, яку приватизовано задовго до початку реконструкції будинку.

Як розповідала в інтерв’ю “Кеменчуцькому Телеграфу” голова сільради Валентина Городянко, в цих приватизованих помешканнях, на відміну від квартир, в які поселять переселенців, власники робитимуть внутрішній ремонт самі. Втім ці квартири не мають окремих комунікацій, тому проведення каналізації, електрики, зовнішній ремонт будівлі – усе все одно зроблено за кошти місцевого бюджету і нібито як для розміщення ВПО.

Інша відмінність від власників п’яти приватизованих квартир – переселенці отримають житло лише у тимчасове користування. Тобто вони не зможуть приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого майна, використовувати його для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднайом чи вселяти інших осіб, не зазначених у договорі.

Але, коли закінчиться воєнний стан, переселенців обіцяють не виселяти – вони зможуть подовжити строк надання житлового приміщення з фонду (у разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо не набули іншого місця проживання і подали заяву не пізніше 60 календарних днів до закінчення строку дії договору).

Усього у громаді проживає 218 внутрішньо переміщених осіб і як нам повідомили у відповіді на запит, вони тимчасово забезпечені житлом. З відповіді також виходить, що заявки на відремонтовані квартири ВПО не подавали, бо реконструкція ще триває, але чергу з їх числа все-таки створили.

Тож скільки коштує один квадратний метр у будинку, який стане тимчасовим прихистком для ВПО у Пришибі?

Загальна площа житлових приміщень становить 570,6 кв. м. Таким чином, оскільки реконструкція будинку по вул. Молодіжній, 1 вже обійшлася у 23,3 мільйони гривень, вартість одного квадратного метру тут становить понад 40,8 тисяч гривень.

Цю цифру цікаво порівняти із даними Уряду та Міністерства розвитку громад. У 2022 Уряд видав постанову № 495, яка регулюватиме, як буде сформований фонд житла для тих, хто його втратив, а Міністерство розвитку громад встановило опосередковану вартість за 1 квадратний метр спорудження житла по регіонах.

У 2022 році для Полтавської області вона становила 14 229 грн за кв. м., у 2023 році – 18 561 грн за «квадрат». Тобто реконструкція житла у Пришибі обійшлася вдвічі дорожче, ніж якби житло зводили з нуля або викуповували вже побудоване. Причому, згадаймо, мова йде не про житло в обласному центрі чи в новобудові у місті, а про село, де мешкає півтори тисячі людей.

Так само цікаво порівняти ціну за 1 квадратний метр реконструкції із вартістю житла в обласному центрі. Так, згідно з даними ГО “ЛУН Місто”, середня ціна на первинному ринку Полтави (квартири у новобудовах, які не були у власності) у жовтні 2023 року становила 31 тисячу гривень за 1 квадратний метр.

Середня ціна за 1 квадратний метр по Полтавській області трохи менша – 30 700 грн. Загалом ціна по області в залежності від класу новобудови коливається від 26 тис. грн (за економ клас) та до 43 тис. (преміум клас). Середня ціна на первинку у Києві у жовтні була 47 тисяч гривень. Ну і, нагадуємо, вартість одного квадратного метру реконструкції житла для ВПО у Пришибі – 40,8 тисяч гривень за 1 кв. м.

Ціни на квартири у найближчому до села Пришиб місті – Горішніх Плавнях – на майданчиках оголошень коливаються від 450 тис. до 2 млн 300 тис. (найдорожча – трикімнатна з ремонтом).

Ми також знайшли на платформі онлайн-оголошень ОLX об’яву про продаж трикімнатної квартири у самому Пришибі. Причому мова йде помешкання у будинку по вул. Молодіжна, 6. Це, як і будинок № 1, що реконструюють для ВПО, один із семи будинків, що належали держсільгосп сільськогосподарському підприємству і були передані Пришибській сільській громаді.

Трикімнатну квартиру загальною площею 69.20 кв.м без (без ремонту) продають за 290 290 грн. Ціна вказана договірна, втім вона все одно приблизно в 10 разів менша за вартість реконструкції одного помешкання у будинку № 1.

Станом на початок листопада цей будинок поки що так і не здали в експлуатацію.

Інші громади

Перспектива, залишивши дім, жити у невеликих містах чи селищах влаштувала не всіх. Спочатку більшість переселенців розмістилися в Кременчуці та Полтаві. Але оскільки ці міста не змогли вмістити усіх бажаючих, кілька ОТГ, так само як і Пришиб, оголосили про реконструкцію житла для потреб переселенців.

Під будівлі, в яких облаштують помешкання для ВПО, обрали навчальні або медичні заклади, або ж покинуті споруди. Кошти на те виділяли із бюджетів територіальних громад або області (в залежності від того, на чиєму балансі перебуває будівля).

Що привернуло нашу увагу?

Як і у випадку і з Пришибом, ціна реконструкції житла для переселенців в ОТГ коштує дорожче, аніж помешкання у новобудовах у містах.

Усі найдорожчі проєкти по області, оголошені з минулого року, мають багато спільного: підрядника знаходили поза електронною системою, договори та обґрунтування не оприлюднювали, ремонти віддавали або компаніям, які є давніми партнерами замовників, або створеним нещодавно. Причому останні встигли завоювати довіру настільки, що отримали мільйонні підряди, не маючи попереднього досвіду великих ремонтів чи будівництва.

До прикладу, дві фірми стали лідерами в отриманні підрядів на ремонтні роботи, де замовником виступив обласний департамент будівництва. Так, у місті Решетилівка, що у Полтавському районі, для розміщення внутрішньо переміщених осіб реконструюють гуртожиток Решетилівського художнього професійного ліцею. Триповерхову будівлю капітально відремонтують за понад 29,5 млн грн з обласного бюджету. Роботи повинні виконати до кінця 2023 року. Підрядником обрали фірму «НВП «Термотех».

До кінця 2023 року планують капітально відремонтувати приміщення будівель та споруди Лубенської спеціальної школи. Загальна вартість робіт – майже 9 млн 700 тис. грн з обласного бюджету. По цьому закладу оголосили два тендери: перший у грудні 2022-го на 9 млн 669 тис. грн, другий – через місяць, на 9 млн 668 тис. грн. Перший тендер віддали фірмі «НВП «Термотех», другий – «Укрбудпроектсіті».

Ми, до речі, поцікавились в обласного департаменту будівництва, чому було оголошено два тендери з майже однаковою ціною.

Як повідомили у відповідь на запит, у 2022 році було розроблено проєктно-кошторисну документацію і проведено закупівлю, але будівельні роботи не виконувались через відсутнє фінансування (в тому числі і в 2023 році). Тому дію договору із «НВП «Термотех» було припинено за згодою сторін (на Prozorro інформації про розірвання цієї угоди немає).

Відтак другу угоду уклали із ТОВ «Укрбудпроектсіті». Згідно з даними порталу Clarity Project, ця компанія стала незмінним підрядником для обласного департаменту будівництва. За півтора роки існування фірма уклала із обласними чиновниками 8 договорів на Prozorro на майже 217 мільйонів гривень. Не менші успіхи й у «НВП «Термотех». З компанією підписано 27 договорів на понад 214 мільйонів гривень.

Серед низки інших компаній «НВП «Термотех» до усього ще й фігурувало у кримінальному провадженні. За даними правоохоронців, службових осіб департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства ПОВА підозрювали у тому, що вони спільно із деякими приватними фірмами привласнювали бюджетні кошти, вносячи недостовірні відомості щодо обсягів фактично виконаних робіт та наданих послуг.

Що ж поєднує дві компанії, окрім раптового успіху на ниві реконструкції житла для ВПО та облаштування укриттів?

Вони мали одну юридичну адресу у Полтаві (вул. Шевченка, будинок 65-А), а серед керівників обох є одне ім’я – Горпинченко Микола Васильович (у «НВП «Термотех» він був директором до 19 вересня 2023-го, а в «Укрбудпроектсіті» є власником).

Хоча під час воєнного стану декларації закриті від широкого загалу, з даних на сайті аналітичної системи Youcontrol видно, що Микола Горпинченко у 2016-2017 роках був суб’єктом декларування, бо працював на комунальному підприємстві у Полтаві, яке займається будівництвом. У 2016 році він був заступником директора обласного госпрозрахункового КП «Облбудкомплект», а у 2017 році – юрисконсультом того ж таки КП «Облбудкомплект».

З 2017 року Микола Горпинченко є головою правління і засновником громадської організації «Правовий захист співробітників органів внутрішніх справ, запобігання та протидія корупції», від якої обирався на 2017-2018 роки до громадської ради при Полтавській ОВА.

Ми зателефонували до Юлії Гречківської, яка зазначена як відповідальна особа у закупівлях обласного департаменту. Вона повідомила, що підрядника відбирають відповідно до закону про публічні закупівлі і особливостей здійснення закупівель у воєнний час. На сайті є підстави укладення усіх договорів, а щодо критеріїв відбору конкретного підрядника треба звернутися із запитом.

Також ми спробували з’ясувати, як відбувався процес відбору у самого підрядника, але за номером компанії «Укрбудпроектсіті» чоловік, який не назвав своє ім’я, відмовився коментувати ситуацію і порадив звернутись до департаменту.

Ми адресували це питання до департаменту через офіційний запит. Як нам повідомили, угоду уклали “напряму”, бо керувалися особливостями закупівель під час воєнного стану.

Крім того, ми запитували, чи департамент вивчав або отримував пропозиції від інших юридичних осіб у випадку із компанією «Укрбудпроектсіті», яка була новачком і взагалі не мала досвіду виконання державних замовлень. На що отримали відповідь – такого відбору не робили. Натомість використовували електронний каталог, де відбір відбувається шляхом запиту ціни пропозицій постачальників. Мова йде про електронний каталог Prozorro Market – свого роду інтернет-магазин, де постачальники публікують інформацію про свої товари чи послуги, а замовники їх обирають.

Номер телефону у реєстрі фірми «НВП «Термотех» вивів нас на Миколу Горпинченка. Як виявилось, наприкінці вересня 2023 року в компанії змінилися і директор, і власники. А номер Миколи Горпинченка у реєстрі як номер компанії, за його словами, залишився випадково. Він був обізнаний, що ми телефонували раніше до «Укрбудпроектсіті». Але спілкуватись бажання не виявив, лише порадив «читати закон» і поклав слухавку.

Найдорожча реконструкція

На околицях Полтави розташований обласний заклад з надання психіатричної допомоги. Головна будівля лікарні разом з кількам іншими корпусами, розмістилась у парковій зоні, обнесеній бетонним парканом. Будівлю лікарні побудували у 1961 році, хоча деякі її корпуси збереглися ще з 1896-1903 років та є об’єктами культурної спадщини. Зокрема, будівля 4, 5-а відділень.

На початку 2023 року цю будівлю також вирішили реконструювати. За задумом, там хотіли поселити 60 переселенців (таку кількість озвучив голова ПОВА Дмитро Лунін). Скільки ж коштуватиме ремонт цього корпусу? І чи справді там буде житло для переселенців?

23 грудня 2022 року на двадцятій позачерговій сесії Полтавської облради приймали бюджет області на 2023 рік. Серед інших інвестиційних проєктів був капітальний ремонт будівлі обласного психіатричного закладу для розміщення внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб. Вартість ремонту оцінили в 30 млн гривень, з яких обсяг капітальних вкладень місцевого бюджету у 2023 році складав 28,5 млн грн.

Підрядника, який втілить цей проєкт у життя, оголосили через місяць. Обласний департамент будівництва уклав пряму угоду із ТОВ «Укрбудпроектсіті», скориставшись правом укладати договори без торгів, коли мова йде про сховища та житло для ВПО. [З 25 лютого 2023 року до правил публічних закупівель під час війни внесли зміни. Усе ще дозволено укладати договори на будівництво сховищ чи житла для вимушених переселенців напряму, але за наявності обґрунтування про неможливість вкластися у строки для проведення конкурентної закупівлі].

Для компанії «Укрбудпроектсіті», вже знайомої нам за іншими реконструкціями по області, ремонт корпусу психіатричної лікарні насправді був першим державним замовленням. На той момент фірма зі статутним капіталом у 1000 гривень існувала трохи більше року і досвіду виконання аналогічних ремонтів не мала.

Даних по тендеру опублікували мінімум. Але і цього вистачило, щоб здивувати. З 30 мільйонів ремонт будівлі здорожчав майже в 4 рази: його вартість оцінили у 108 мільйонів 307 тисяч гривень (кошти обласного бюджету).

За ці кошти передбачено нове опорядження стелі та стін, заміна вікон та дверей на нові сучасні, заміна підлоги, встановлення додаткових санвузлів та душових сіток, ремонт сходового майданчика тощо.

Ми звернулись з питанням, чому зросла вартість ремонту, до обласного департаменту будівництва. Виявилось, що вартість проєкту не можна визначити при формуванні першого запиту на фінансування, а лише після розробки і затвердження проєктно-кошторисної документації.

Розробка проєкту, до речі, теж коштувала недешево. Додатково витратились перед капітальним ремонтом на розробку проєкту із позитивним звітом, на виготовлення енергосертифікату та на експертизу. Загалом ці роботи обійшлися у 1 млн 479 тис.

Додаткові витрати були і після замовлення капремонту. У березні знадобилось коригування проєкту кошторису, експертиза коригування, виготовлення проєкту зовнішнього електропостачання та додаткові роботи по об’єкту. Загальна вартість цих робіт – 22 млн 637 тис.

Навіщо коригувати вже готовий проєкт? У відповіді на запит через портал «Доступ до правди», зазначено, що коригування замовили через зміни у законодавчих вимогах стосовно безбар’єрності цивільних укриттів і надіслали перелік документів – зміни до закону та будівельних норм.

Тобто додаткові роботи знадобились, бо розробляючи проєктну документацію вартістю 1,3 мільйони на ремонт двоповерхової будівлі із укриттям у воєнний час, ані чиновники, ані проєктувальники чомусь не врахували, що рятуватись від війни будуть і люди з інвалідністю.

Судячи з експертизи проєкту, вже після коригування будівля стане більш доступною (з’явилася можливість безперешкодного пересування всередині, влаштування санвузлів, душових кабін, ліфтів, поручнів тощо). А ще – більш дорогою, бо вартість капремонту оцінили у майже 115 мільйонів, з яких 73 мільйони – це будівельні роботи, а 18,7 мільйонів – устаткування, меблі, інвентар.

Витрати на меблі призвели до іншого сюрпризу. У договорі на додаткові роботи оприлюднили кошторис на устаткування. Журналісти “Полтавщини” звернули увагу, що ціна за тумбочки та шафи набагато вища за ринкову. Коли почали з’ясовувати чому так, дізнались, що замість житла для переселенців на першому та другому поверхах буде відділення реабілітації для постраждалих внаслідок військових дій (зокрема і ВПО), тому-то меблі закуповують специфічні, які мають суто медичне призначення.

Тож виходить, що під час коригування заклали не тільки безбар’єрність, а й змінили призначення капремонту.

Цю інформацію керівник обласного департаменту Едуард Рева не захотів підтверджувати чи спростовувати телефоном, тому відповідь ми отримали, надіславши офіційний запит.

Як нам повідомили, скоригований проєкт передбачає – після проведення ремонту на першому та другому поверхах двоповерхової будівлі розмістять відділення реабілітації для постраждалих внаслідок військових дій, зокрема й ВПО. Усього у відділенні буде 34 ліжка (додатково 1 ліжко ізолятора).

Що ж маємо у підсумку? З урахуванням усіх опублікованих оголошень на Prozorro, загальна сума витрат на ремонт корпусу нині становить понад 132 млн 329 тис. грн. Однак виявилось, що вартісна реконструкція будівлі все ж передбачає, що переселенці жити тут не будуть, хоча зможуть лікуватися та проходити реабілітацію.

Підписуйтесь на наші оновлення в телеграм та фейсбук.

Розслідування створено в рамках конкурсу міністипендій “(Не)такі справи – 3”, який проводив «Інститут розвитку регіональної преси». Зміст є виключною відповідальністю «Центру журналістських розслідувань Полтавщини «МедіаДоказ» і не обов’язково відображає позицію ІРРП.